Весна звичайна
Зміст

Де мешкає пісня?
Весна звичайна поширюється навколо всього Північного полюса. Він є корінним мешканцем арктичної тундри. Тварина знаходиться в Північній Америці, Скандинавії, Північній Європі та Сибіру. Реверс вашого погляду на північ, команді командувальних островів та вершини Aleuta Island Arc. Тут, на острові міді, між Берінгом і безпечним океаном збереглося єдине населення Медановських синіх пісків. Площа існування тварин становить лише 187 км2.
Як дізнатися?
Ця пісня по-різному називається полярною лисицею через зовнішню подібність з лисицею, однак, це більше присідання і менш рухомі. Зрештою, в умовах життя на півночі необхідно заощадити сили і достатньо витрачати енергію. І при температурі -60 ° С пісків не замерзає в його теплій, багатошаровій вовни. Навіть лапки цього звіра покрита вовною. Короткі лапи, маленькі вуха та обличчя - все допомагає зменшити втрати тепла. Маса чоловіків досягає 3,5 кг, довжина тіла - 50-75 см, самки трохи менші за розміром. Піски є єдиними представниками сімейства PD, які в період осіннього плаття змінюють колір хутра. У кольорі хутра виділяють білі та сині піски. Перше літо змінює колір вовни з білим на брудно-коричневий, а другий - з синім на каву, брудний коричневий або темно-сірий. Білі піски переважають на материку, і синій - на островах.
Що пісок відрізняється від лисиці?
Знаки іноді називають полярним, або арктичною лисицею. І, незважаючи на те, що ці пухнасті тварини мають багато спільного, на відміну від звичайної лисиці, тіло піску більше присідання, обличчя, а вуха короткі і округлені. Залежно від сезону, пісок змінює колір його хутра. Влітку він має короткий хутро жовтувато-сірий. Взимку більшість пісень може похвалитися пишним сніжно-білим "спорядженням".
Спосіб життя
Матеріали про сім`ю в цих тварин властиві. У березні - квітень вони мають. Влітку сім`я складається з одного дорослого чоловіка, двох-трьох догляду та двох-трьох молодих жінок. На рік у жінці народжується близько чотирьох цуценят, але часто половина з них не живе і років. Деякі падають з скель, інші вмирають у боротьбі з власними родичами, тому що після розпаду сім`ї діти можуть розквітати чоловіків з інших територіальних сайтів. Є достатньо небезпек та інших тварин: полярні сови, білі ведмеді - всі вони готові у випадку, щоб насолодитися молодою лисицею. У їжі ці тварини абсолютно неногатона, вони готові з`їсти все, що буде падати на своєму шляху - від леминги до гною оленів, морської капусти та лісових ягід. Хоча їх улюблений делікатес - все-таки маленькі хутряні тварини. Живі піски від 6 до 10-11 років.
Подяк у Червоній книзі
В даний час кількість спільної лисиці становить кілька сотень тисяч осіб. Населення відносно стабільне. Тим не менш, в недалекому минулому вигляд сильно постраждали внаслідок промислу промивання, коли десятки тисяч тварин були зруйновані для красивого цінного хутра.
Краса не врятувала, але знищила хутряний звір, чий хутро завжди прикрашає коміри, шапки та пальто химеру. Кількість звичайних пісень сильно впливає кількість наявних продуктів харчування.
Основою своєї дієти є маленькі хутряні тварини - леммінг. Не кожен рік вони народжуються достатньо, щоб зберегти баланс в екологічній системі хижак - потерпілий. Взагалі, ця тварина відіграє ключову роль у арктичних екосистемах як один з головних хижаків. Його втрата може бути смертельно постраждалою від життя багатьох інших організмів. Вчені висвітлюють людей, які живуть в Росії, в окремих підвидах - Семенові, Медновський синій лісцент, площа якої надзвичайно обмежена. Є тільки сім підвидів звичайної лисиці. Офіційно, рибник цих тварин зупинився лише з 1966 року. Сьогодні, медановський синій весна охороняється на території заповідника командир, який був заснований у 1993 році.
Це цікаво
Самки та самці пісків сильно відрізняються, якщо чоловіки можуть вкусити інших, тоді жінки іноді виховуються для декількох усиновлених цуценят.
Пов`язані з тваринами:
Собовий Весна синій
Європейська норки